Маяло житечко, маяло

Маяло житечко, маяло, Як у полі стояло; А тепер не буде маяти, А буде в стодолі лежати. До межі, женчики, до межі, Бо мої пиріжки у дежі. До краю, женчики, до краю, То я вам пиріжечка покраю. Котився віночок по полю, Просився в женчиків додому: «Возьміте мене, женчики, з собою Та занесіть мене до господаря в стодолу. Бо я вже в чистім полі набувся, Буйного вітречку начувся, Од ясного сонечка нагрівся, А дрібного дощику напився; Нехай же я у стодолі одпочину. Поки вивезуть знову на ниву».